Смертельна гра

Смертельна гра

У день виходу довгоочікуваної гри Stalker 2, 20 листопада 2024 року, Україна пережила жахливий день. Росія, відчайдушно намагаючись переломити хід війни, вирішила вдатися до крайніх заходів і запустила ядерні ракети в напрямку Києва.

Українська система протиповітряної оборони, хоча й застаріла, виявилася на висоті завдання. Вона зуміла перехопити більшість ракет, але одна все ж таки прорвалася і впала на територію столиці.

Вибух був потужним, і ударна хвиля поширилася на кілька кілометрів. У центрі міста виникла вогняна стіна, яка знищила все на своєму шляху. Люди в паніці тікали, намагаючись врятуватися від смерті.

Серед тих, хто опинився в епіцентрі вибуху, був Сергій Стерненко, відомий український активіст і боєць. Він, як і багато інших, намагався втекти від вогню, але його шлях був перегороджений групою співробітників ДСНС.

Стерненко, який завжди був готовий захищати свою країну, не збирався здаватися без боротьби. Він кинувся на рятувальників, озброєний ножем, який знайшов у кишені.

Бой був коротким і жорстоким. Стерненко вбив двох рятувальників, а решта втекли. Він знав, що його дії можуть призвести до ще більших проблем, але йому не було вибору.

Стерненко знав, що ядерний заряд, який впав на Київ, може бути використаний для створення потужної зброї. Він вирішив, що краще використати його проти ворога, ніж дозволити йому потрапити в руки росіян.

Стерненко знайшов місце, де можна було сховати заряд, і почав збирати матеріали для його переробки. Він працював цілодобово, не покладаючись на сон і їжу.

Через кілька днів Стерненко завершив роботу над новою зброєю. Це був FPV-дрон, оснащений ядерним зарядом. Він був маленький і маневренний, і його було практично неможливо виявити.

Стерненко знав, що ризикує своїм життям, але він був готовий на все, щоб захистити свою країну. Він запустив дрон у напрямку російських позицій і чекав на результат.

Дрон пролетів сотні кілометрів і досяг своєї мети. Він вибухнув над російським військовим об'єктом, знищивши його повністю.

Вибух був потужним, і його було чути на десятки кілометрів. Російські війська були в шоці. Вони не могли повірити, що українці здатні на таке.

Стерненко знав, що його місія вдалася. Він виконав свій обов'язок перед країною і помстився за загиблих друзів і родичів.

Він знав, що його чекає арешт і, можливо, навіть смертна кара. Але він не шкодував про те, що зробив. Він знав, що вчинив правильно.