Not a member of Pastebin yet?
Sign Up,
it unlocks many cool features!
- ЧАСТИНА 1 — ТЕОРІЯ - 03.09
- Опис відео
- Перша, теоретична частина воркшопу. Кирило показує, що корінь проблеми «майже правильно, але не зовсім» - не в моделі і не в інструменті, а в тому, як ми керуємо контекстом. Від механіки LLM «під капотом» (attention, Lost in the Middle, вигорання контексту, Dumb Zone) ми поступово переходимо до повного набору технік контекст-інжинірингу: промтінг і формат output, CLAUDE.md і rules, clear / compact / handoff / plan mode, субагенти, команди агентів, скіли. Наприкінці - архітектура під агентну розробку і вихід на Spec-Driven Development, який будемо щупати руками в Частині 2.
- 🎯 Основний результат
- Після цієї частини у вас є цілісна мапа: як влаштоване контекстне вікно і чому воно деградує, якими інструментами цим керувати і яка архітектура робить кодову базу «зрозумілою для агента». Ви розумієте, коли субагент, коли рул, коли скіл, а коли просто новий чистий контекст; як будувати цикл Discovery → Planning → Execution → Verification → Self-improvement і чому верифікація має бути детермінованою. Це фундамент, на якому в Частині 2 будується практика по SDD.
- Що всередині
- Симптом «майже правильно, але не зовсім» і його справжнє джерело: не модель, не інструмент, а робота з контекстом. Чому ваншот-демо (умовний Call of Duty з одного промта) віддає «щось середнє», а не те, що потрібно саме вам.
- Три режими роботи: PoC (тут реальні ікси), вайбкодинг (латання дір під час імплементації) і агентна інженерія; чому неконтрольоване рішення тягне за собою ланцюг наступних.
- Повний цикл SDLC і гейти: артефакти між етапами, валідація на приймання, human-in-the-loop; чому acceptance criteria - це фактично вже написаний тест.
- Що подешевшало і що подорожчало: боттлнеки зміщуються в код-рев'ю і тестування; кейс з гейм-деву, де 200 дизайнерів не встигають закрити 20 розробників.
- Механіка LLM: attention і квадратичне зростання операцій, Lost in the Middle, stateless-діалог, вигорання контексту.
- Бенчмарк «голка в стозі сіна»: Opus 4.6 - близько 90% на 200-250 тис. токенів і падіння до 78% на мільйоні; незалежні бенчмарки Fable і Gemini 3.5 Pro - 1 і 10 голок майже ідеально, але на реальному коді на 500к результат значно гірший.
- Smart Zone / Dumb Zone: за 200 тис. токенів починається помітна деградація; практичні орієнтири заповнення - 30% / 40% / 60%.
- Промтінг: роль у промті не працює, дієслово-дія працює; останній промт (query) обробляється інакше за решту стеку; структура - дія → обмеження області → задача → обмеження → верифікація → output-формат.
- Формат output: чому це важливо не тільки для вас, а й для субагентів; чому output-токени найдорожчі.
- Керування контекстом: clear як базовий сценарій, clear після планування (Show Clear Context on Accept Plan), чому «не робіть компакт», handoff у файл, який можна перечитати руками.
- Контекст-поізонінг і Few Shots: чому більше прикладів дає гірший результат і чому шум з Discovery заважає імплементації.
- Субагенти, команди агентів, скіли: ізоляція контексту (умовно 300 тис. → 30 тис. концентрату), контракт результату, патерни (промт-чейнінг, роутинг, паралелізація, оркестратор, Advisor), agent teams з send message і shared task-list, вартість x3-4 / x6-8 / x15.
- Пам'ять агента: CLAUDE.md / AGENTS.md, чотири рівні (проєктний, local, user, managed), вкладені файли проти rules з PathScope / Glob, команди /doctor і /insights, ліміт ~200 рядків.
- Дослідження ETH Zurich: автогенерований memory-файл дає -0,5% на SWE-bench і -2% на Context Bench; рукописний, який росте від болю, працює в плюс.
- Як агенти читають документацію: 35% звернень - CLAUDE.md / AGENTS.md / rules, 25% - файли, які агент пише сам собі, і лише 10% - те, що дали ми; посилання без інструкції відкривається нуль разів.
- Архітектура під агентів: deep modules, low coupling / high cohesion, bounded contexts і спільний словник; порівняння flat / package-by-feature / гексагональної / event-driven / мікросервісної.
- SDD і підготовка до Дня 2: інтерв'ю (grill me with docs), сервей і архітектурна мапа, роудмапа; чому чужий фреймворк з прикладами на Ruby або Clojure отруює ваш контекст.
- Головні теми ефіру та ключові тези:
- Чому «майже правильно» - це не про модель
- AI дає «майже правильно, але не зовсім» - за опитуванням Stack Overflow це назвали 66% розробників
- Модель віддає щось середнє між знаннями, контекстом і побаченим; ваш конкретний результат - це вже питання контексту
- «Там, де я не розбираюсь, модель робить ідеально; там, де я шарю, - боляче дивитись»: якість залежить від знань оператора
- Кожне неproконтрольоване рішення тягне за собою наступне неправильне і нарощує ентропію
- Роль розробника зміщується в бік архітектора, оркестратора і продукту; за схемою інженера з NASA вузьке місце - Human Test і Human Review
- Цикл розробки і гейти
- Між етапами SDLC завжди є артефакти: PRD, задача, тест-кейс, pull request - те, що можна відкрити і пощупати
- Кожен етап має працювати як ворота: ви приймаєте роботу тільки з розумінням, що там має бути виконане
- Гіпотеза «нехай агенти пишуть як хочуть, інший агент розбереться» не підтвердилась жодним дослідженням
- Ще на етапі вимог можна перевірити структуру PRD, покриття user story критеріями прийомки і наявність edge-кейсів
- Боттлнеки зміщуються туди, де потрібна людська увага: код-рев'ю, тестування, а іноді й геть несподівані місця
- Контекст як ресурс
- Контекст небезкоштовний ще до першого промта: системний промт харнеса, CLAUDE.md, описи тулів, name і description MCP, скілів, агентів
- Attention: кожен токен взаємодіє з кожним, кількість операцій росте квадратично
- Lost in the Middle: найбільша увага на початку (системний промт, CLAUDE.md) і в кінці (query) контексту
- Вигорання контексту: чим повніше вікно, тим гірше знаходяться факти
- Реальні задачі - це не одна голка в стозі сіна, а документація і код, де важливо все одразу
- Практичні орієнтири: до 30% заповнення - комфортно, до 40% - якщо ще не вмієте керувати, після 60% краще починати нову сесію
- Промт і формат
- Промт-інжиніринг не помер: не працює «ти сіньйор з 30-річним досвідом», працює дієслово-дія на початку
- Так само робить і сам Claude, коли пише системні промти своїм субагентам: рефактор, критик, аналізатор
- Промт стоїть у кінці вікна і має найбільшу вагу; модель сканує його перед побудовою відповіді, тому стіна тексту конкурує сама з собою
- Твіт Карпаті про voice-mode: він диктує 10 хвилин не для того, щоб одразу віддати в роботу, а щоб агент структурував думки
- Структура: дія → обмеження області → задача → конкретні обмеження → верифікація → формат відповіді
- Обов'язково закладайте верифікацію: якщо агент не перевірить себе сам, перевіряти будете ви руками
- Формат відповіді критичний і для субагентів: погано структурований output псує кожен наступний крок
- Anthropic викладає best practices під кожну нову модель; ті самі скіли на різних моделях працюють по-різному
- Керування контекстом
- Нову задачу завжди починайте з чистого контексту (clear або новий чат)
- clear після планування: Discovery затягує у вікно купу файлів, які на етапі імплементації стають шумом
- Контекст-поізонінг: модель буквально отруюється зайвими знаннями і прикладами
- Few Shots: більше прикладів - гірший результат; краще один ідеальний або два свідомо різних
- Показує найкращі результати: план у файл → чисте вікно → імплементація. У Codex це вмикається за замовчуванням, у Claude - через Show Clear Context on Accept Plan
- Компакт з'явився з часів маленьких вікон і запам'ятовує лише частину: останні кілька повідомлень, факти про архітектуру, 5 останніх файлів
- Handoff краще: summary у файл → перечитали руками → дописали, чого не вистачає → тільки потім clear
- Різниця з custom summarization в компакті проста: результат компакту ви не бачите, результат handoff - бачите
- Субагенти, команди агентів, скіли
- Єдина правильна відповідь на «навіщо субагенти» - ізоляція контексту; паралелізація це приємний наслідок
- Три субагенти на код-рев'ю можуть з'їсти 300 тис. токенів, а повернути 30 тис. чистого концентрату
- Найкраще, що можна зробити для субагента, - задати йому контракт результату
- Патерни: промт-чейнінг, роутинг, паралелізація, оркестратор і динамічний воркфлоу; кожен піднімається звичайним промтом
- Патерн Advisor: коли агент упирається в трейд-оф, він делегує це питання окремому субагенту на сильнішій моделі. Достатньо однієї строчки в CLAUDE.md
- Agent teams: пряма комунікація через send message, спільний task-list на диску, статуси задач
- Вартість: субагенти приблизно x3-4 по лімітах, команди агентів x6-8 на задачу, динамічний воркфлоу - x15 за даними самих Anthropic
- Пам'ять агента (CLAUDE.md / AGENTS.md, rules)
- Чотири рівні: проєктний, local (git-ignored), user і managed для Enterprise / Team; вони мерджаться, а не перетираються
- Небезпека: у файлі на рівні користувача легко покласти те, що отруює контекст усіх інших проєктів
- /doctor перевіряє всі рівні CLAUDE.md, скіли і MCP, знаходить суперечності і дає рекомендації
- /insights аналізує ваші сесії за 14 днів і підказує, що варто винести в CLAUDE.md на рівні проєкту чи користувача
- Вкладені CLAUDE.md завантажуються детерміновано, коли агент заходить у директорію; rules з PathScope / Glob - коли агент змінює відповідний файл
- Дослідження ETH Zurich: автогенерований файл дає -0,5% на SWE-bench і -2% на Context Bench; рукописний, вирощений від болю, працює
- Дослідження про читання документації: 35% звернень - до CLAUDE.md / AGENTS.md / rules, 25% - до планів і чеклістів, які агент пише собі сам, і лише 10% - до нашого docs
- Агенти спочатку масово читають, потім масово правлять код - окремими циклами
- Посилання без явної інструкції «прочитай це, коли робиш X» агент відкриває нуль разів
- Ціль ~200 рядків; те, що не влізло, розтягуйте в модулі, rules, скіли і хуки
- Жорсткі обмеження краще ставити через permissions, хуки або сендбокс, а не проханням у промті
- CLAUDE.md у стилі Карпаті (210 тис. зірок на GitHub): думай перед тим, як кодити; простота на першому місці; тільки хірургічні зміни
- Підготовка: інтерв'ю, сервей, роудмапа
- Externalize your brain: у вас є роки контексту, у агента - тільки те, що ви дали тут і зараз
- Інтерв'ю через grill me with docs, brainstorming, доменне моделювання: сократичні питання, кілька різних поглядів, адвокат диявола, на виході - бриф
- Чужі набори скілів отруюють контекст прикладами: G-Stack на Ruby, набір дядька Боба на Clojure. Якщо немає нічого - візьміть будь-що; якщо переросли - адаптуйте під себе
- Сервей будує архітектурну мапу: стек, C4 на перших двох рівнях, зв'язки модулів, конвенції; на Brownfield сканує поточний репозиторій і кладе мапу збоку
- Роудмапа прибирає туман між точкою A і точкою B: розкладає ідею на фічі, показує залежності і що можна розпаралелити
- Архітектура для агентів
- Спагеті-код, незрозумілий людині, залишається незрозумілим і агенту: вікно забивається чужим кодом, який ще й стане поганим прикладом для генерації
- Deep modules, low coupling, high cohesion, bounded contexts і спільний словник (ubiquitous language)
- Приклад: щоб додати Монобанк поруч з ПриватБанком, агент має зайти лише в білінг і прочитати інтерфейс нотифікацій, а не половину репозиторію
- Один «ордер» у продажах, на складі і в маркетингу - це три різні сутності з різними причинами змінюватись
- Спільний словник: вчитель, ментор і наставник - це одна людина чи три? Якщо не зафіксувати, модель здогадається сама
- Flat / package by type: нормально до кількох сутностей і маленького сервісу
- Package by feature (layered): закриває ~80% проєктів у продакшені, рекомендація за замовчуванням
- Гексагональна: класна для архітектурних тестів і тестабельності, але багато boilerplate і потребує досвіду
- Event-driven: агент бачить консюмер, але не бачить продюсер; рятує окрема мапа івентів
- Мікросервіси: якщо можете не використовувати - не використовуйте. Починайте з модульного моноліта, розрізати завжди встигнете. Для фічі, що зачіпає кілька сервісів, потрібна мапа фіч
- SDD і підготовка до Дня 2
- Вайбкодинг доречний для PoC і того, що не шкода викинути; для довгого продукту потрібні специфікації
- Агент корисний задовго до коду: ідея → інтерв'ю → архітектурна мапа → роудмапа → задачі
- Фреймворки: Superpowers (model-invocable, найпростіший старт), SpecKit, OpenSpec, BMAD, SDD
- Кейс з попереднього потоку: задача, на яку заклали 72 години, була закрита за час воркшопу
- До Дня 2: встановити плагін SDD, обрати ідею (Greenfield або Brownfield), пройти інтерв'ю, сервей і роудмапу. Інструкція прийде окремо
- Наприкінці ефіру - велика Q&A-сесія на дві години з розбором реальних кейсів (оптимізація костів, телеметрія, мультивендорні сетапи, agent memory, фронтенд і дизайн-системи, безпека, робота з мікросервісами). Усі питання з таймкодами - нижче.
- Таймкоди
- Вступ і знайомство
- 0:00:00 Вступ, правила та формат воркшопу
- 0:03:00 Запис, доступ до платформи, без ноутейкерів
- 0:04:00 Сценарій двох днів: теорія і практика
- 0:07:00 Знайомство: Кирило і Едуард
- 0:12:00 Знайомство з аудиторією
- Мотивація: навіщо це все
- 0:15:00 Чому агенти дорого коштують; ваншот-демо Call of Duty
- 0:17:00 Наскільки результат моделі вирішує саме вашу задачу
- 0:18:00 «Намалюй краба»: різний результат за кожного запуску
- 0:19:00 «Там, де я шарю, - боляче дивитись»
- 0:20:00 Опитування Stack Overflow: 66% - «майже правильно, але не зовсім»
- 0:21:00 Ланцюг неконтрольованих рішень і зростання ентропії
- 0:22:00 Три режими роботи: PoC, вайбкодинг, агентна інженерія
- Цикл розробки і гейти
- 0:26:00 Повний цикл розробки продукту
- 0:29:00 Артефакти між етапами
- 0:30:00 Гейти: ворота приймання роботи
- 0:31:00 Чому «агент зрозуміє код іншого агента» не працює
- 0:32:00 Гейти на вимогах: PRD, acceptance criteria, edge-кейси
- 0:33:00 Що подешевшало, а що подорожчало
- 0:34:00 Боттлнеки: код-рев'ю, тестування, кейс з гейм-деву
- 0:35:00 Дядько Боб і рев'ю коду
- 0:36:00 Схема інженера з NASA: Human Test і Human Review
- 0:37:00 Зміщення ролі в бік продукту, оркестрації, архітектури
- Контекст як ресурс
- 0:38:00 Що займає контекст ще до першого промта
- 0:40:00 Lost in the Middle: дослідження і практичні наслідки
- 0:41:00 Початок і кінець вікна: CLAUDE.md і query
- 0:42:00 Гіпотеза, чому саме так: структура людських текстів
- 0:43:00 Вигорання і гниття контексту
- 0:44:00 Бенчмарк «голка в стозі сіна»: Opus 4.6 на 200к і на мільйоні
- 0:45:00 Незалежні бенчмарки Fable і Gemini 3.5 Pro
- 0:46:00 Реальність - код і документація, де важливо все; Dumb Zone за 200к
- 0:47:00 Практичні орієнтири заповнення: 30% / 40% / 60%
- ❓ 0:47:00 Питання: автоархівація контексту на 300к токенів
- ❓ 0:49:00 Питання: робити компакт чи тягнути далі
- Промт і формат
- 0:50:00 Чи мертвий промт-інжиніринг
- 0:51:00 Роль не працює, дієслово-дія працює
- 0:52:00 Як сам Claude пише системні промти субагентам; вага останнього промта
- 0:53:00 Стіна тексту і суперечливі вимоги; твіт Карпаті про voice-mode
- 0:54:00 Best practices під кожну модель; evaluations
- 0:55:00 Ті самі скіли на різних моделях працюють по-різному
- 0:56:00 Структура промта: дія → обмеження області → задача → обмеження
- 0:57:00 Верифікація в промті і формат відповіді
- Керування контекстом
- 0:58:00 clear як базовий сценарій для нової задачі
- 1:00:00 clear після планування; етапи Discovery → Planning → Execution
- 1:01:00 Контекст-поізонінг: шум з Discovery
- 1:02:00 Few Shots: більше прикладів - гірший результат
- 1:03:00 План у файл і чисте вікно; Show Clear Context on Accept Plan
- 1:04:00 Компакшн: звідки взявся і чому «не робіть компакт»
- 1:06:00 Що саме запам'ятовує компакт; handoff як альтернатива
- 1:08:00 Handoff проти custom summarization: результат можна перечитати
- Субагенти, команди агентів
- 1:09:00 Навіщо потрібні субагенти: єдина правильна відповідь - ізоляція
- 1:11:00 Три субагенти на код-рев'ю: 300к токенів → 30к концентрату
- 1:12:00 Контракт результату для субагента
- 1:13:00 Патерни: промт-чейнінг, роутинг, паралелізація
- 1:14:00 Оркестратор, динамічний воркфлоу і патерн Advisor
- 1:15:00 Команди агентів: send message і shared task-list
- 1:17:00 Вартість: x3-4 субагенти, x6-8 команди, x15 динамічний воркфлоу
- Пам'ять агента: CLAUDE.md, AGENTS.md, rules
- 1:18:00 Чотири рівні файлів і чому вони мерджаться
- 1:20:00 Команда /doctor
- 1:21:00 Команда /insights: аналіз сесій за 14 днів
- 1:22:00 Вкладені CLAUDE.md і AGENTS.md
- 1:23:00 Чим вони відрізняються від rules; PathScope і Glob
- 1:26:00 Дослідження ETH Zurich: автогенерований проти рукописного
- 1:28:00 Файл має рости від болю, а не «про всяк випадок»
- 1:29:00 Ліміт 200 рядків і фан-факт з курсу
- 1:30:00 Дослідження: як агенти читають документацію (35 / 25 / 10)
- 1:32:00 Агенти спочатку масово читають, потім масово правлять
- 1:34:00 Що класти в CLAUDE.md
- 1:35:00 Посилання без інструкції відкривається нуль разів; хуки і permissions
- ❓ 1:36:00 Питання: вкладені CLAUDE.md проти посилань на правила
- 1:39:00 CLAUDE.md у стилі Карпаті: простота і хірургічні зміни
- Підготовка: інтерв'ю, сервей, роудмапа
- 1:42:00 Пайплайн: перші три кроки і домашнє завдання
- 1:43:00 Externalize your brain
- 1:44:00 Інтерв'ю, brainstorming, grill me
- 1:45:00 Чужі фреймворки і отруєння контексту прикладами
- 1:47:00 Глибина пропрацювання під розмір задачі; адвокат диявола
- 1:50:00 Grill me with docs і доменне моделювання
- 1:51:00 Сервей: архітектурна мапа і C4 на перших рівнях
- Архітектура для агентів
- 1:52:00 Спагеті-код незрозумілий і агенту
- 1:53:00 Deep modules, low coupling, high cohesion
- 1:54:00 Приклад: додати Монобанк поруч з ПриватБанком
- 1:56:00 Bounded context і ubiquitous language
- 1:57:00 Один ордер у трьох різних контекстах
- 1:58:00 Спільний словник: вчитель, ментор, наставник
- 2:01:00 Flat / package by type: коли підходить
- 2:02:00 Package by feature: ~80% проєктів у продакшені
- 2:03:00 Гексагональна: тестабельність проти boilerplate
- 2:05:00 Event-driven: агент не бачить, куди летять івенти
- 2:06:00 Мікросервіси: починайте з модульного моноліта
- SDD і підготовка до Дня 2
- 2:08:00 Роудмапа: прибрати туман між точкою A і точкою B
- 2:10:00 Wayfinder як альтернативний підхід
- 2:11:00 Плагін SDD; Superpowers, SpecKit, OpenSpec, BMAD
- 2:12:00 Установка через Marketplace
- 2:13:00 Кейс: задача на 72 години закрита за час воркшопу
- 2:13:00 Чотири кроки домашнього завдання
- Основний курс Agentic Engineering
- 2:17:00 Ідея продукту і структура 11 модулів
- 2:21:00 Огляд модулів: LLM під капотом, харнес, контекст, Legacy
- 2:25:00 SDLC, архітектури, фідбек-лупи, MCP, робота в команді
- 2:28:00 Масштабування, безпека, кост-менеджмент, деплой
- 2:29:00 Результат курсу, шаблони, сертифікат, Claude Code Architect
- 2:32:00 Тарифи, умови участі та розтермінування
- 2:37:00 Який рівень потрібен, щоб зайти на курс
- Q&A-СЕСІЯ
- 2:39:00 Початок Q&A-сесії
- ❓ 2:39:00 Як зрозуміти «ідеальний розмір» таски і коли її бити
- ❓ 2:43:00 Зовнішні інструменти: Graphify, Milvus, MCP - чи є профіт
- ❓ 2:44:00 Пам'ять і документація: LLM Wiki, LightRAG, Context7, Playwright
- ❓ 2:46:00 Як скоротити час виконання складного воркфлоу
- ❓ 2:47:00 Моделі під задачу: Haiku, Sonnet, Fable, Opus
- ❓ 2:48:00 Day shift / night shift і паралельні фічі проти вигорання
- ❓ 2:51:00 Як системно слідкувати за новинами
- ❓ 2:53:00 Наскільки корисні субагенти в реальному житті; імплементер і рев'ювер
- ❓ 2:56:00 Рефактор і юніт-тести: один промт чи два
- ❓ 2:57:00 Що залишати в CLAUDE.md, а що виносити в скіли; skill-creator
- ❓ 3:00:00 TDD і тест як оракул проти покритого багу
- ❓ 3:01:00 Де розмістити реквайрмент: у скілах чи в CLAUDE.md
- ❓ 3:04:00 GameDev і Unity: чи підходить курс
- ❓ 3:07:00 Керування командою; один вендор чи кілька
- ❓ 3:12:00 Модель каже «зрозуміла, але не зробила» - як це трекати
- ❓ 3:13:00 Самонавчальна система: отруєння knowledge base без функції оцінки
- ❓ 3:17:00 Чи рахуєте токени: OpenTelemetry, VictoriaMetrics, Grafana
- ❓ 3:18:00 Як оптимізувати token usage; кеш-хіти і TTL кешу
- ❓ 3:21:00 Складність трекінгу субагентів; телеметрія через хуки
- ❓ 3:23:00 Скіли-оптимізатори промтів: наскільки обґрунтовано
- ❓ 3:25:00 OpenRouter і універсальні скіли під різні харнеси
- ❓ 3:29:00 Як насправді працює кешинг: балансер, ноди, KV-тензори
- ❓ 3:34:00 Галюцинації і горизонт 3-5 років: що залишиться
- ❓ 3:37:00 SDD проти SDLC: чим відрізняються і що обрати
- ❓ 3:42:00 Власний пайплайн замість бебісітингу; п'ять рівнів adoption і Dark Factory
- ❓ 3:48:00 Наскільки конфігурабельний харнес Claude Code; DeepSeek harness
- ❓ 3:51:00 Як змусити субагента використовувати іншу модель
- ❓ 3:52:00 Прохання: агрегатор джерел, за якими стежити
- ❓ 3:54:00 SDD проти Superpowers: у чому принципова різниця
- ❓ 3:59:00 Agent memory: чи варто використовувати в командній розробці
- ❓ 4:02:00 Бенефіт від окремого AGENTS.md для скіла
- ❓ 4:05:00 Чи є чек-ліст, який треба закрити перед курсом
- ❓ 4:07:00 Індивідуальний темп проходження і відкриття модулів
- ❓ 4:10:00 Уніфікація скілів і правил під різні асистенти
- ❓ 4:16:00 Контент-фабрика на агентному воркфлоу без нейрослопу
- ❓ 4:18:00 Дизайн і фронтенд: дизайн-система, компоненти, адаптивна верстка
- ❓ 4:21:00 Фіча, що зачіпає п'ять сервісів у різних репозиторіях
- ❓ 4:22:00 Як інтегрувати продуктову роботу і стейкхолдерів в інтерв'ю
- ❓ 4:24:00 Чи можна будувати лупи на 20-доларових підписках
- ❓ 4:28:00 Fable на ultracode і Deep Research: коли це виправдано
- ❓ 4:29:00 Чи достатньо вбудованого Security Review; SAST / DAST
- ❓ 4:32:00 Скільки годин на тиждень займає курс
- ❓ 4:35:00 Українською чи англійською спілкуватись з агентами; токенізація
- 4:39:00 Завершення, анонс Дня 2 (практика)
Advertisement
Add Comment
Please, Sign In to add comment