#include <bits/stdc++.h>

using namespace std;

/*


Весь алгоритм наступний

1) считуємо весь текст

2) всі лєві символи заміняємо на пробіл і зразу додаємо до відповіді так як слово це ЛИШЕ неперервний нижній регістр

3) стрінгстрімим отриману строку і зчитуємо по одному слову

4) для кожного слова треба чекнути за скільки ми б його могли найшвидше написати
 _ для цього підтримуємо бор всіх слів які були написані перед тим
 _ в вершині бору підтримуємо чи це кінець(leaf) і скільки слів мають такий префікс (kilk)
 _ проходимось по бору нашим поточним словом і находимо такі позиції
 _ р1 - позиція з якої у цієї строки є лише одна з спільним префіксом (тобто коли нам висвітить строку)
 _ р2 - чи дойшли ми до кінця по тій строці яку нам висвітило (тобто чи співпало все інше з підказкою)
 _ тоді нам вигідно коли ми в позиції р1 за один клік перейти в позицію р2 (за вийнятком того коли ці позиції співпали)

 5) додаємо строку яку ми щойно обробили в бор (якшо такої ще не було)

*/


char ss[300005];   //для считування
int cnt;                  // скільки ми считали
string s;                // то шо ми считали тільки у вигляді строки
int ans;                 // йобана в рот а шо ета такое ах да ето же сама відповідь!!
map<string,bool> was;   //чекаєм чи була така строка шоб 2 рази не додати в бор ту саму строку

bool ok_c(char c)  //чекаєм чи символ нам канає для слова          / от та шняга ет тіпа '
{                           //                                                                        |
          if(c==' ' || c=='\n' || c=='.' || c==',' || c=='?' || c=='!' || c=='\'' || c=='-')
                    return 0;  // ярік бля бачок потік, вилазь сука вилааазь
          return 1;
}

struct item  //ет для бору
{
          int next[26];     //тут тіпа індекс наступного ітема якшо переходити по якомусь символу
          int leaf;           //чи кінець
          int kilk;            //кількість строк з таким префіксом
          item()              //всьо по кд
          {
                    for(int i=0;i<26;i++)
                              next[i]=-1;
                    leaf=0;
                    kilk=0;
          }
};

vector<item> borchik;  //ось це той самий сука страшний нахуй бор...

int pp=1;  //єбу шо за хуйня і звідки взялась

void add(string s)  //додаємо строку в бор
{
          was[s]=1; //мутим шо така строка є
          int v=0;    // це тіпа нульова вершина бору з якої починаються всі перезоди (іншими словами це фіктивна вершина яка робить бор деревом)
          item temp; //чистейший образец ітему
          for(int i=0;i<s.size();i++)
          {
                    int c=s[i]-'a';  //тичимо по якому символу в нас перехід
                    if(borchik[v].next[c]==-1) //якшо такого переходу раніше не було
                    {
                              borchik[v].next[c]=borchik.size();  //створюємо новий ітем для цього переходу
                              borchik[v].leaf=0;   // так як такого переходу не було то це міг бути листок але оскільки ми шось додамо то це вже не може бути листком
                              borchik.push_back(temp); // і тут ми закидуємо то шо ми створили в бор (ну і індекс якраз рівний borchik.size() до того як ми його закинули)
                    }
                    v=borchik[v].next[c]; //перейшли в наступний ітем (новостворений якшо його не було)
                    borchik[v].kilk++;    // і збільшили кількість строк які мають такйи префікс (для новоствореного ітема це буде 1)

                    ///cout<<(char)(c+(int)'a')<<":"<< borchik[v].kilk<<endl;
          }
          borchik[v].leaf=1;  //позначили шо останній ітем стрічки це кінець (листочечок)
}

int f(string s) //от на цій всій функції тримається моє очко
{
          int v=0;              //початок братца-борца
          int p1=-1,p2=-1;  //позиції які треба найти
          for(int i=0;i<s.size();i++)
          {
                    int c=s[i]-'a'; // куда перехід

                    if(borchik[v].next[c]==-1) //якшо такого переходу нема значить нам дальше прийдеться 100% писати вручну
                              break;

                    v=borchik[v].next[c]; //перейшли в ітем того переходу і тичим

                    if(borchik[v].kilk==1 && p1==-1)  //чи в тому ітемі є лише одна строка з таким префіксом(по якому ми і прийшли само собою) і чи є в нас вже р1     (*)
                              p1=i;  // найшли 1 позицію

                    if(borchik[v].leaf) //тичимо чи наш ітем це не кінець якогось слова
                              p2=i; //якшо кінець то це могло бути лише то сьово яке нам МОГЛО висвітити

          }
          ///cout<<s<<" "<<p1<<" "<<p2<<endl;

          if(p1==-1 || p2==-1) return s.size();  // от тут  ми і чекаєм чи це був кінець саме того слова шо нам висвітило якшо нам ваще шось висвітлювало
                                                                 // а висвітити могло тільки одне слово - те яке ми найши в позиції *

          return min((int)s.size() , (int)s.size()-(p2-p1)+1);  //ну і тут тіпа чек чи варто нам мутити той перехід бо це таки трікі кейс який можна найти зразу в семплах (шо мене чутка тривожить)
                                                                                   //таке може бути тоді коли в нас є наприклад "abc" i "abcd" а ми пишемо "abcdkek" і коли ми напишемо "abcd" нам висвітить "abcd"
                                                                                   //і ми як ваще не оптимальні дауни проєбемось просто клікнувши на то шо в нас вже написано
                                                                                   //   +1 в кінці це для кліку
                                                                                   //  (р2-р1) це те скільки ми пропустимо
}

int main()
{
          borchik.resize(1); //тут ми створили нашу ту саму фіктивну вершину
          while(scanf("%c",&ss[cnt])==1){cnt++;}   //тут ми тіпа по символьно считуємо ВСЕ що приходить
          for(int i=0;i<cnt;i++)
                    s+=ss[i];  //мутимо строку
          for(int i=0;i<cnt;i++)
                    if(!ok_c(s[i]))
                    {
                              ans++;     //лєве всьо зразу до відповіді
                              s[i]=' ';   //мутимо строку нормальною
                    }
          stringstream gg(s);    //тут запускаємо дфс
          string cur;    // поточна пряма
          while(gg>>cur) // поки зчитується
          {
                    ans+=f(cur); //до відповіді додаємо то за скільки мінімально ми можемо написати поточну строку
                    if(!was.count(cur))  // якшо такої не було то її треба додати в борщец
                              add(cur); //ммм а пахне
          }
          cout<<ans<<endl;

}