Лорд Байрон (укр.) х2

Джордж Ноел Гордон Байрон народився 22 січня 1788р. в Лондоні, в збіднілій дворянській сімї. Він був прямим нащадков короля Шотландії Якова І, а також типічного англійського батька-алкоголіка, який покинув іх з матір'ю коли Джорджу було лише 3 роки.
 Проте він не впадав у відчай і вже в 10 років отримав величезний спадок від свого діда у вигляді одного з найбільших у Англії маєтків та статуса лорда. Він отримав гарну освіту спочатку у колледжу для аристократів у Гарроу, а потім у Кембриджському університеті. Байрон завжди захоплювався історією та античною культурою. Ці знання будут ключовими у його майбутніх творах. Тоді ж він публікує свої успішні вірші: "Прощання з Ньюстедським абатством" і "Елегія на Ньюстедське абатство".
Молодий лорд був не тільки талановитим, а й гарним: він користувався шаленою популярністю у жінок. До того ж, він був у чудовій фізичній формі, займався боксом, фехтуванням, був чудовим плавцем. Усе це перекривало його природну ваду - кульгавість, яка зовсім не була помітна.
Проте не все було так добре у житті поєті і лірика, як могло показатися на перший погляд. Його перші творчі спроби зазнавали жорстокої критики - казали, що його тексти є плагіатом то Вальтера Скотта, то Мура, то античних майстрів. Якось, він навіть спалив свою збірку "Fugitive Pieces" через жорстоку критику свого друга. Не складалося у Байрона і на любовному фронті. Незважаючи на популярність у жінок, його власна дружина, Анабела Мільбенк, покинула його разом з дочкою. Причини залишаються нам невідомими, сам Байрон підозрював у такому рішенні матір своєї коханої, а вона - психічну нестабільність поєта. Його політична кар'єра також не шла вгору (нагадую, що він мав статус лорда, а отже і місце у парламенті). Він став на захист луддистів, простих роботяг, які залишилися безробітними після промислової революції.
Згодом, луддські ідеї змушують його покинути Батьківщину і відправитися у мандри Європою. Тут він завершує свої пісні "Паломництва Чайльд-Гарольда", вивівши новий жанр - ліро-епічна поема. У свої твори він вкладає все більше апатії і смути, що, можливо, появ'язане також з невдалими спробами Байрона підтримати революцію у Італії. Згодом він переїде до Греції, де буде підтримувати народ у боротьбі проти турецької сваволі. Проте, недовго. У 1824-му році, проживши лише 36, лорд Джордж Ноел Байрон помирає від лихоманки.
    Лорд Байрон сильно засуджував своїх земляків, які вкладали у свої твори забагато містики, магії та фантазії. Джордж вважав, що поет не маг, не баладник, не самотній мрійник, а оратор, суспільна особистість. Він видав такі свої шедевральні твори як "Гяур", "Корсар" і "Лара" саме після довгої подорожі на Схід і журналісті ще довго підозрювали його у піратстві через надзвичайний реалізм. Не здобувши визнання на Батьківщині, Лорд Джордж Ноел Гордон Байрон назавжди залишився у сердцях европейців, а у Греції його визнано національним героєм, пам'ять йому вшановують 19 квітня. Одне з популярних грецьких імен - Вірон, є місцевою назвою прізвища поєта.