Нещодавно науковці вперше в світі розробили математичне рівняння для опису впливу людської діяльності на Землю. Відтак дослідники з Australian National University встановили, що люди провокують зміну клімату в 170 разів швидше за природні чинники.

Протягом останніх 4,5 млрд років астрономічні та геофізичні фактори були головними "винуватцями" зміни клімату. Однак, як зазначають учені в журналі The Anthropocene Review, останні 60 років показали, що людська діяльність "призвела до неймовірно швидких темпів зміни системи Землі" і започаткувала період Антропоцену.

При цьому, як заявив професор-розробник математичного рівняння Уілл Стеффен, значущість впливу людини на клімат виглядає радше як падіння метеориту, аніж як поступові зміни.

"Ми не говоримо, що астрономічні сили Сонячної системи або геологічні процеси зникли, але їхній вплив на зміни клімату протягом короткого відтину часу жалюгідний порівняно з нашим впливом", — сказав Стеффен.

. ЧИМ ЗУМОВЛЕНЕ ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ
На початку 2016 року за результатами Всесвітнього саміту зі зміни клімату в Парижі 194 країни-члени Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, серед яких і Україна, підписали Паризьку угоду (понад 130 вже ратифікували документ). Так, держави зобов'язалися "приглушити" темпи глобального потепління, почавши регулювання викидів у повітря СО2.

Справа в тому, що саме ці викиди створюють парниковий ефект: через накопичення молекул різних газів в атмосфері енергія сонячних променів, відбиваючись від поверхні Землі, не може повернутися назад до космосу, від чого підвищується температура поверхні планети.

При цьому велику роль у парниковому ефекті відіграє водяна пара. Об'єми цієї пари збільшуються з нагріванням Землі, тому виникає замкнуте коло: під ковдрою з газів нагрівається Земля, відтак випаровується більша кількість води, і, піднімаючись в атмосферу, водяна пара провокує ще сильніше нагрівання.

Загалом, як вважають науковці, є кілька газів, які викликають парниковий ефект. Більшість із них утворюються внаслідок спалювання викопних видів органічного палива автомобілями, металургійними заводами і підприємствами енергетики, і це, насамперед, СО2. Його концентрація в атмосфері зростає і за рахунок вирубування лісів.

Проте деякі вчені "шкідником" також називають газ метан СН4, який виділяється зі сміттєвих звалищ та в результаті сільськогосподарської діяльності (особливо після випасання травоїдних тварин), а оксид азоту N2O утворюється з добрив. Крім того, негативний вплив на атмосферу можуть мати гази, які використовують для холодильних установок, виробничих процесів, наразі ж вивчають вплив аерозолів на кліматичні зміни.
Може скластися хибне враження, що глобальне потепління буквально є "потеплінням" — лише підвищенням температури. Приміром, президент США Дональд Трамп ще до того, як обійняти посаду, різко висловлювався щодо зміни клімату, називаючи її "фейковою".

У своєму Twitter він часто писав повідомлення на зразок: "У Нью-Йорку морозить — де до біса глобальне потепління?" — чим викликав сміх серед науковців і не тільки.
Рух вуглекислого газу в атмосфері
Натомість глобальне потепління, перш за все, характеризується континентальністю, тобто різкою зміною погоди, перепадами температур, зростанням різниці між зимовими та літніми температурами в окремих регіонах, чисельними стихійними лихами. Серед науковців існує думка, що глобальне потепління не обов'язково означає збільшення кількості одного типу лих, зокрема ураганів.

Насправді це значить, що найбільш потужні і деструктивні катаклізми ставатимуться дедалі частіше, а головне, збільшиться їхнє різноманіття.

Тобто унаслідок зміни клімату в усьому світі чергуватимуться тайфуни, урагани, посухи, повені і навіть землетруси. Андреа Хемпель, співробітник університету при Геологічному інституті Ганновера, переймається, що "танення льодовиків буде призводити до збільшення магнітуди землетрусів, якщо земна кора під нині вкритою льодом поверхнею приховує слабкі місця, що можуть "піти по швах".
СВІТ СТАНЕ БІДНІШИМ

За даними Світового банку, повені, землетруси, цунамі та інші природні катаклізми щорічно збільшують кількість бідного населення на 26 мільйонів осіб. При цьому стихійні лиха завдають глобальній економіці збитків розміром у півтрильйона доларів.

Останнє дослідження банку, яке охопило 117 країн, показало, що "вибрики" природи коштували людству 520 млрд доларів на рік — це на 60% більше, ніж зазначалося у попередніх підрахунках світової організації.

Натомість 2015 року у Світовому банку підрахували, що щонайменше 100 мільйонів осіб можуть опинитися за межею бідності до 2030 року внаслідок глобального потепління.

Глобальне потепління може призвести до поширення хвороб та шкоди для урожаю. Світовий банк також зазначає, що найбідніше населення вже потерпає від його наслідків, а саме від засух та повеней, адже саме найбідніші верстви населення є залежними від сільського господарства.

Утім, у Світовому банку запропонували вихід із цієї ситуації. Для цього в організації пропонують підвищити рівень соціального захисту, створити всесвітнє медичне страхування та вивести стійкі до кліматичних змін культури.
НА ЛЮДЕЙ ЧЕКАЮТЬ ПОТОПИ
Учені з Climate Central 2015 року встановили, що якщо глобальна температура Землі зросте на 4◦С, то відповідно рівень води у Світовому океані підвищиться майже на 9 метрів. При цьому вони наголошують, що таке майбутнє не за горами: люди виробляють стільки вуглекислого газу, що великі прибережні міста можуть опинитися під водою вже через понад 100 років.