Аналіз та прогноз ситуації в Україні

Щоб об’єктивно оцінити теперішню ситуацію в Україні та її можливий розвиток слід поглянути на це з певної відстані.
У світі відбуваються неспинні процеси глобалізації. Кількість населення невпинно зростає, а ресурсів стає менше. Отже, постає питання про більш ефективніший їх перерозподіл глобальною елітою. Ці наміри вступають у суперечку з інтересами певних національних еліт, що контролюють країни багаті на людські, земельні та сировинні ресурси. Тому шляхом попереднього подрібнення та подальшого укрупнення проходить переформатування світової політичної карти.
Потрібно чітко зрозуміти, що те, що зараз відбувається в Україні цілком вписується у вищенаведену схему. З часу отримання так званої незалежності в 1991 року псевдо-елітою в Україні так і не було створено сучасної української національної ідеології, яка могла б зшити, зцементувати строкате українське суспільство і убезпечити його від зовнішніх викликів . Все обмежилось нав’язуванням ідеології споживання та пристосуванства. Разом з тим плекались різні радикальні ідеї, які у відповідний час могли б запустити механізм самознищення. І цей час настав. Україна фактично на межі дефолту. Період життя в кредит та отуплюючих шоу завершений і розпочалась гаряча фаза процесу подрібнення. З врахуванням нашої історії, із цим ніяких проблем не виникло. За допомогою постійної пропаганди дуже легко змусити Схід ненавидіти Захід і навпаки.
Простежуючи хронологію подій Євромайдану, з легкістю можна помітити демонічну роль т.зв. Правого сектору у загостренні ситуації. Ця організація з’явилась ніби нізвідки і раптово почала грати роль першої скрипки. Виникають небезпідставні підозри, що її дії кришує СБУ, адже існує загальноприйнята практика, коли спецслужбами створюються псевдопатріотичні воєнізовані організації для контролю патріотично налаштованих, але малоосвічених громадян та періодичної дискредитації національної ідеї. Зверніть увагу: за роки існування цих організацій ними не було здійснено жодної серйозної та важливої роботи з нейтралізації ворогів України. Натомість ЗМІ нас постійно “годували” факельними ходами, фактами вбивства “расово неправильних” іноземців та бійками із своїми опонентами — членами різноманітних антиукраїнських радикальних груп та організацій.
Розуміючи про тісний зв’язок теперішньої верхівки влади з російською ФСБ, стає очевидним хто може бути диригентом цього оркестру. Проте не можна відкидати і ролі керівництва США у процесі дестабілізації. Взагалі, схоже на те, що кілька місяців тому за домовленістю Москви і Вашингтону був запущений сценарій делегітимізації влади (шляхом створення екстремальних ситуацій, коли дуже легко зробити помилку і перейти певну межу) та наступної радикалізації суспільних настроїв для посилення конфронтації. З цим не виникло особливих труднощів, оскільки влада настільки некомпетентна і корумпована, що для вибуху народного гніву достатньо було тільки вкласти сірники у потрібні руки і навчити ними користуватись.
Заради неупередженості та об’єктивності слід і згадати про деякі інші радикальні рухи, які активізувались останнім часом. Наприклад, НОД (Народно-освободительное движение), Український вибір або ж такий собі Сергій Розумовський. Цікаво, що, проаналізувавши його останнє інтерв’ю http://youtu.be/XWRe1GT2SFo , з легкістю можна відчути певні невидимі мотузки, що можуть пов’язувати його з Правим сектором. Окрім цього в інтернеті можна відшукати (хоча доволі складно) і підтвердження зв’язків Розумовського з Медведчуком.
Щодо заключного етапу та мети цієї геополітичної гри, то ними є політичний розділ України принаймні на 2 частини: південно-східну та північно-західну. Таким чином утвориться повністю підконтрольна Москві територія, яка очевидно увійде до складу РФ на правах республіки. Інша ж частина представлятиме собою маріонеткову державу, основною метою якої був би контроль української ГТС з боку США. Це б дало можливість Штатам певним чином впливати на ЄС. Щодо самого ЄС, то уроки історії вчать нас, що Європа в “українському питанні” завжди поступалась Росії, використовуючи, а потім зраджуючи український народ.
Немає сумніву, що правлячі режими нових політичних утворень, які можуть постати на території України будуть носити фашистський характер, коли будь-яка свобода слова, будь-яка критика доцільності такого поділу буде присікатись.
У зв’язку з усім цим виникають незручні питання до опозиції. Слід зауважити про певне хибне уявлення щодо існування в Україні “влади” і “опозиції”. Насправді ж опозиція є частиною владного механізму, адже у багатьох регіонах саме вона і є безпосередньою владою. Отже, схоже на те, що як “влада” так і “опозиція” у запалі боротьби за владу де-факто погодились на майбутній розподіл України. Бо як інакше пояснити всі їхні недолугі дії, які ведуть саме до цього перебігу подій?
Але все це — події неблизького майбутнього. У короткотерміновій перспективі кожного з нас хвилюють питання про власну позицію щодо сприйняття цих процесів та виживання у майбутніх екстремальних умовах. Безумовно, що залишатись осторонь не можливо і хочеться якимось чином проявити себе (на камеру чи від щирого серця). Як на мене, то найоптимальнішою тактикою поводження було б неучасть у вчиненні будь-яких протиправних дій, які можуть тільки загострити загальну ситуацію. На жаль, мушу визнати, що, перебуваючи у натовпі, дуже легко піддатись колективному підсвідомому і робити доволі безглузді вчинки. Та все ж слід зберігати тверезий погляд на події та критично оцінювати будь-які заяви і заклики різноманітних вождів і балакунів. Попри те, не слід ігнорувати і можливості отримання певних зисків, коли волею долі вам пощастило отримати доступ до зброї та боєприпасів. Адже у час знецінення грошей та людського життя саме наявність зброї буде визначати вашу можливість пережити наступну ніч і здобути собі харчів або палива для дня прийдешнього.
Звичайно, хочеться вірити, що моя версія подій і похмурий прогноз — витвір багатої уяви і найближчим часом всім вдасться домовитись з усіма, але, як кажуть, “si vis pacem, para bellum”.
Насамкінець рекомендую для більш глибшого розуміння поточної ситуації ознайомитись з наступними джерелами:
Таємниці розстрілу Чаушеску http://pravo.ru/process/view/34899/
Виживання в Боснії у період розпаду Югославії http://www.odnagdy.com/2013/02/blog-post_24.html
“Divide” — фільм про виживальщиків після ядерного удару. Добряче охолоджує мозок усім гарячим головам, які вважають, що війна — це дуже круто http://www.imdb.com/title/tt1535616/?ref_=nv_sr_1