РефератВлад

\documentclass[14pt]{extarticle}
\renewcommand{\baselinestretch}{1.3}
\sloppy
%\usepackage{pscyr} % Красивые русские шрифты

%\renewcommand{\rmdefault}{ftm}%текст в timesnewroman

\usepackage[utf8]{inputenc}
\usepackage[english,ukrainian]{babel}
\usepackage[T2A]{fontenc}
\renewcommand{\thesection}{\arabic{section}.}
\renewcommand{\thesubsection}{\arabic{section}.\arabic{subsection}.}
\renewcommand\theequation{\arabic{section}.\arabic{equation}}
\renewcommand\thefigure{\arabic{section}.\arabic{figure}}

\usepackage{graphicx}
\graphicspath{{images/}} % базовый путь к рисункам


\makeatletter
    \renewcommand{\section}{\@startsection{section}{1}{1.25cm}{3.5ex plus -1ex minus -2ex}{1.5ex plus -0.2ex}
    {\Large\normalfont\bfseries\centering}}

    \renewcommand{\subsection}{\@startsection{subsection}{1}{1.25cm}{3.5ex plus -1ex minus -2ex}{1.5ex plus -0.2ex}
    {\large\normalfont\bfseries\centering\textit}}
\makeatother

\usepackage[pdftex,left=3.5cm,right=1cm,top=2cm,bottom=2cm,layoutvoffset=0.5cm]{geometry}
%поля страниц
%как изменить поля титульной страницы? chngpage

\usepackage{indentfirst} %пакет, для абзацного отступа первого абзаца
\parindent=1.25cm %абзацный отступ

\pagestyle{myheadings} %колонтитул пустой, нумерация вверху справа

\makeatletter
    \renewcommand{\@biblabel}[1]{#1.} %нумерация литературы без []-скобок
\makeatother

\usepackage{pdflscape} %пакет для альбомной ориентации страницы
%\usepackage{scrlayer}
%\DeclareNewLayer[
%  background,
%  rightmargin,
%  contents={%
%    \parbox[b][\layerheight][c]{\dimexpr\footskip+\footheight\relax}{%
%      \hfill\rotatebox{90}{\pagemark}}}
%]{lscape.foot}
%\DeclareNewLayer[
%  background,
%  textarea,
%  addhoffset=\dimexpr-\headsep-\headheight\relax,
%  width=\dimexpr\headsep+\headheight\relax,
%  contents={\hfill\rotatebox{90}{\headmark}\hspace*{\headsep}}
%]{lscape.head}
%\DeclareNewPageStyleByLayers{lscape}{lscape.foot,lscape.head}
%для переворота преамбул





\begin{document}
\Ukrainian

\newgeometry{hmargin=1cm,vmargin=1cm}
\begin{titlepage}

    \begin{center}
        Міністерство освіти і науки України\\
        Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара\\
        Факультет прикладної математики\\
        Кафедра комп'ютерних технологій\\
        \vspace{8em}
        {\bfseries \large РЕФЕРАТ\\}
    \end{center}

    \vspace{4em}
    Тема: комп'ютерна графіка
    \vspace{4em}
    \begin{flushright}
        \begin{tabular}{ll}
            Виконавець: & Студ.групи ПК-15-1\\
                        & Гордієнко~В.~О.\\
                        & \\
                        & "15"грудня 2016~р.\\
        \end{tabular}
    \end{flushright}
    %\parskip=8cm
    \vspace{17em}
    {\center Дніпро\\2016\\}
    %\thispagestyle{empty}
\end{titlepage}

%   \begin{titlepage}
%   \newpage
%   \begin{center}
%   Міністерство освіти і науки України\\
%   Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара\\
%   Факультет прикладної математики\\
%   Кафедра комп'ютерних технологій\\
%   \end{center}
%   \vspace{8em}
%   \begin{center}
%   \Large РЕФЕРАТ \\
%   \end{center}
%   \vspace{2em}
%   \begin{flushleft}
%   \textsc{\textbf{Тема: Комп'ютерна графіка}}
%   \end{flushleft}
%   \vspace{6em}
%   \newbox{\lbox}
%   \savebox{\lbox}{\hbox{ГордієнкоВ.О.}}
%   \newlength{\maxl}
%   \setlength{\maxl}{\wd\lbox}
%   \hfill\parbox{10cm}
%   {
%   \hspace*{1cm}\hspace*{-1cm}Виконавець:\hfill\hbox to\maxl{Студ.групи ПК-15-1\hfill}\\
%   \hspace*{1cm}\hspace*{-1cm}           \hfill\hbox to\maxl{Гордієнко~В.~О.}\\
%   \\
%   \hspace*{1cm}\hspace*{-1cm}           \hfill\hbox to\maxl{"15"грудня 2016~р.}\\
%   } \vspace{\fill}
%   \begin{center}
%   Санкт-Петербург \\2011
%   \end{center}
%   \end{titlepage}

\restoregeometry
\setcounter{page}{2} %начало нумерации страниц с 2
\tableofcontents
\pagebreak


\addcontentsline{toc}{section}{Вступ}
\section*{Вступ}
У теперішній час, завдяки грандіозному розвитку комп’ютерної техніки, деякі сторони нашого життя неможливо уявити собі без застосування комп’ютерних технологій, у тому числі без комп’ютерної графіки\cite{1ListLib}. Це, насамперед:
\begin{itemize}
\item усі види поліграфічних процесів;
\item вся рекламна індустрія;
\item телебачення;
\item моделювання нових видів одягу;
\item проектно-конструкторські розробки й т. д.
\end{itemize}

Далі буде більш детально розглянуто різні типи комп’ютерної графіки, їх характерні риси й можливості, а також розписані особливості та призначення деяких з величезної кількості сучасних графічних редакторів, які є найбільш популярними серед спеціалистів у галузях, пов’язаних з комп’ютерною графікою.



\pagebreak
\section{Огляд графічних редакторів}
\subsection{Класифікація видів комп’ютерної графіки}
По своїй структурі зображення можуть бути растровими (Рис~\ref{fig:image1}) та векторними (Рис~\ref{fig:image2}). Але цей засіб подання зображення не підходить для тих випадків, коли виникає необхідність у масштабуванні зображення у великих межах.

\begin{figure}[h]
    \centering
    \includegraphics[width=0.5\textwidth]{1}
    \caption{Растрове зображення}
    \label{fig:image1}
\end{figure}

\begin{figure}[h]
    \centering
    \includegraphics[width=0.5\textwidth]{2}
    \caption{Векторне зображення}
    \label{fig:image2}
\end{figure}

По свому «професійному» призначенню комп’ютерну графіку та анімацію можна розділити на такі групи:
\begin{itemize}
    \item комп’ютерна графіка для поліграфії;
    \item двовимірний комп’ютерний живопис;
    \item презентаційна графіка;
\end{itemize}

Число кольорів, відтворених на екрані монітора ($N$), і число біт, що відводяться під кодування кольору одного пікселя ($i$), знаходиться в формулі~(\ref{frml:1}):
\begin{equation}
    \label{frml:1}
    N=2^i
\end{equation}


Формули~(\ref{frml:2}, \ref{frml:3}) обчислення координат косокутній вертикальної проекції:
\begin{equation}
    \label{frml:2}
    X_{PR}=P_x(X,Z)
\end{equation}
\begin{equation}
    \label{frml:3}
    Y_{PR}=P_y(Y,Z)-(Z_k-Z_m)\cdot \cot(\beta),
\end{equation}
де $P_x$ та $P_y$ -- це функції проектування для нормальної проекції\cite{2ListLib}.


\subsection{Комп`ютерна графіка для поліграфії}
Комп’ютерна графіка для поліграфії дозволяє підготавлювати різноманітну графічну інформацію для виходу у друк засобами поліграфії. Це стосується векторної і растрової графіки, всіляких таблиць і діаграм, а також текстової інформації, -- тобто усього того, що може бути перенесене на папір, плівку і подібні носії. Цей тип графіки є, мабудь, однім з найбільш поширених видів як у різноманітності задач, які вирішуються, і засобів їхнього втілення, так і у величезній кількості направлених на виконання поліграфічних задач, і програмних, і апаратних, і всіляких прикладних засобів.

Сюди відносяться ті программи, за допомогою яких можна підготовити видання для друку у поіграфії. У перелік цих програм входять: настільні видавницькі системи, редактори для створення векторної і растрової графіки, текстові і табличні редактори, пакети роботи зі шрифтами і тому подібне. Якщо розглядати частину апаратних засобів (особливо у вартістьному відношенні), що випускається комп’ютерною промисловістью для потреб поліграфії та супутних процесів, то у загальному обцязі вони складуть найбільшу частку.

\subsection{Формати графічних файлів}
У комп'ютерній графіці застосовують щонайменше три десятки форматів файлів для зберігання зображень\cite{3ListLib}. Але лише частина з них стала стандартом «де-факто» і застосовується у переважній більшості програм. Коротка інформація про основні графічних форматах файлів приведено в табл. 1.


\newpage
    \newgeometry{hmargin=2cm,vmargin=2cm}
    \begin{landscape}
    %\pagestyle{lscape}
    gegeg
    \end{landscape}
\newpage


\restoregeometry
\section{Класифікація графічних редакторів}
В залежності від типу графіки, з якою необхідно працювати\cite{7ListLib}, програмні засоби, які дозволяють у кінцевому підрахунку створювати ті або інші види комп’ютерної графіки, також можна поділити на відповідні види.

Розглянемо основні види графічних пакетів і редакторів РС платформи, як найбільш поширених і загальновідомих:
\begin{itemize}
\item редактори для створення й ретушування растрової графіки;
\item векторні графічні редактори;
\item пакети верстання (настільні видавницькі системи);
\item пакети 2D-анімації;
\item програми для створення Web-сторінок;
\item 3D редактори;
\item пакети інженерного моделювання і проектування;
\item інші программи для роботи з графікою:
    \begin{enumerate}
    \itemспеціальні 3D-додатки;
    \itemпрограми для створення об’ємних шрифтів;
    \itemсистеми для монтажа і роботи з відео;
    \itemпрограми для наукової візуалізації.
    \end{enumerate}
\end{itemize}


\subsection{Редактори для створення й ретушування растрової графіки}
Почати огляд означеного типу редакторів, мабудь, слід з PaintBrush, який входить у стандартну поставку Windows. Багато хто починав знайомитися з азами комп’ютерної графіки саме з цієї програми, яка є дуже простою і доступна в освоєнні без особливих навиків. Цей редактор дозволяє створювати найпростіші геометричні фігури, креслиіти лінії різноманітної ширини, набирати текст\cite{5ListLib}. При цьому всі створені об’єкти можна редагувати: міняти розміри, повертати, копіювати з одного місця і вставляти в інше, міняти колір. Робота у цьому редакторі дає непогану підготовку для освоєння більш складних професійних пакетів.

Список оновлень у Photoshop 5 відкриває нова палітра History (Історія). Ця функція настільки зручна, що на неї обов’язково слід звернути увагу. У палітрі відображається список усіх виконаних операцій над зображенням (максимальну кількість можна задавати).

\subsection{Векторні графічні редактори}
Почати огляд цієї групи програм слід, мабуть, з CorelDraw, як одного з найбільш визнаних і популярних пакетів для створення векторної графіки\cite{4ListLib}.

Під час написання цього огляду корпорація Corel вже анонсувала 9-ту версію пакету, і вже вийшла бета-версія. Головні відзнаки від попередньої версії у CorelDRAW 9 такі:
\begin{enumerate}
\item підвищена оптимізація для WEB-дізайна, з’явилася підтримка перекрістних гіперпосилань для створення складних PDF-документів та WEB-сторінок;
\item добавлені деякі нові інструменти, такі, як Connector (об’єднувач) -- малювання з’єднуючих ліній у вигляді ломаних із коліном $90^\circ$, Interactive Contour -- інтерактивний контур\cite{6ListLib};
\item усі випадаючі палітри преобразовані у докінгові (такі, що стикуються), де з’явилася також можливість зачиняти відчинену вкладку (по аналогії з інтерфейсом багатьох продуктів корпорації Adobe Systems).
Нова версія PhоtoPаint також має деякі нові можливості:
    \renewcommand{\labelenumii}{\theenumii)}
    \begin{enumerate}
    \item покращений EPS експорт;
    \item підтримка QuickTime 3;
    \item імпорт зображень безпосередньо з майже 120-ти моделей цифрових     камер.
    \end{enumerate}
\end{enumerate}


\pagebreak
\section{ТЕХНIКА БЕЗПЕКИ}
\subsection{Охорона працi в Українi}
Методологiчною основою охорони працi являється аналiз умов працi, технологiчного процесу, виробничого обладнання, використовючих i отриманих речовин з точки зору можливостi виникнення небезпечних i шкiдливих виробничих факторiв.

Стратегiчним направленням розвитку охорони працi являється створення безпечної технiки i безпечних технологiй, комплексна автоматизацiя виробництва i на цiй основi забезпечення на всiх пiдприємствах умов, виключаючи виробничий травматизм, професiйнi захворювання i важку фiзичну працю.


\subsection{Рацiональна органiзацiя робочого мiсця}
Забезпечення здорових i безпечних умов працi покладається на адмiнiстрацiю пiдприємства. Адмiнiстрацiя зобов’язана вводити сучаснi засоби технiки безпеки, попереджуючи виробничий травматизм i забезпечувати санiтарно-гiгiєнiчнi умови, попереджуючи виникнення професiйних захворювань робочих i службовцiв.

Правил i норм по охоронi працi повиннi дотримуватись при проектуваннi, будiвництвi i експлуатацiї виробничих будiвель i споруд.

\pagebreak
\addcontentsline{toc}{section}{Висновки}
\section*{Висновки}
У заключення, з усьго приведеного матеріалу можна побачити, що у теперішній час існує таке велике різноманіття програмних засобів для створення комп’ютерної графіки, що кожен, хто вирішить займатись цією цікавою справою, завжди знайде усі необхідні інструменті для своєї праці. Також слід звернути увагу на те, що більшість сучасних пакетів, особливо це стосується пакетів та редакторів для поліграфічних процесів, дозволяють виконувати операції з різними типами графіки водночас, користуючись тільки одним пакетом.



\pagebreak
\addcontentsline{toc}{section}{Використана література}
\renewcommand{\refname}{Використана література}
\begin{thebibliography}{9}
\bibitem{1ListLib}
Васильєв~В.~Є. Комп'ютерна графіка / В.~Є.~Васильєв, А.~В.~Морозов; - СПб: СЗТУ, 2005. - 101 с.
\bibitem{2ListLib}
Шмиг~Р.~А. Інженерна комп'ютерна графіка/ Р.А. Шмиг, В.~М.~Боярчук, І.~М.~ Добрянський, В.~М.~Барабаш; - Львів: Апріорі, 2004. - 346 с.
\bibitem{3ListLib}
Пічугін~М.~Ф. Комп'ютерна графіка: навч. посібник / М.~Ф.~Пічугін, І.~О.~ Канкін, В.~В.~Воротніков; - Київ: "Центр учбової літератури", 2013. - 346 с.
\bibitem{4ListLib}
Гамма~E. Прийоми об'єктно-орієнтованого програмування: паттерни програмування / Е.~Гамма, Р.~Хелм, Р.~Джонсон, Дж.~Влиссидес; - СПб: "Питер", 2001. - 368 с.
\bibitem{5ListLib}
Б.~І.~Пахомов C/C++ и MS Visual C++ 2012. - СПб: БХВ-Питербург, 2013. - 512 с.
\bibitem{6ListLib}
Р.~Лафоре Об'єктно-орієнтоване програмування на С++. - СПб: Питер, 2004. - 923 с.
\bibitem{7ListLib}
А.~В.~Гордєєв Операційні системи. - СПб: Питер, 2007. - 416 с.
\end{thebibliography}

\end{document}