Мені складно видавлювати з себе якісь емоції, адже з нервами не супер.

Коли ти мені написала осінню, "не все втрачено" подумав я. Та ти не вибачалсь!)

Коли лежав у лікарні, і не почув майже жодного слова підтримки та питання про те як я, мені стало якось не по собі.
Мені здається це нон-сенс! Навіть, для друзів! (Ну тоді я не сильно brainf**m займався)

А фраза "не вмію підтримувати словом", ще один нон-сенс. В Біблії написано спочатку було слово.
Діло починається зі слова, як це не дивно.
Якщо тобі не в кайф когось навіть когось бачити окрім себе, так легше ж так і сказати)

Мені на тебе не наплювати, та бажання змінити людину не є гарним і доцільним.
Тим більше, що ти критику не адекватно сприймаєш)

Ні-ні я не краще!)