anna

Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування.
Усне фахове спілкування відбувається у межах конкретних форм, яким властива особлива організація мовних засобів. В основу виокремлення цих форм покладено різні критерії:
1.	За способом взаємодії між комунікантами виділяють:
•	монологічне (говорить один учасник спілкування);
•	діалогічне (зазвичай розмовляє двоє осіб);
•	полілогічне спілкування (розмовляють троє і більше учасників).
2.	За кількістю учасників виокремлюють:
•	індивідуальне (спілкуються двоє);
•	колективне спілкування.
3.	З урахуванням каналів комунікації виділяють:
•	безпосереднє спілкування ("обличчя до обличчя");
•	опосередковане (телефон, радіо, телебачення).
4.	Залежно від змісту повідомлення розрізняють:
•	побутове (обговорення щоденних проблем);
•	наукове (обговорення наукових проблем);
•	фахово-ділове (спілкування між людьми як представниками фахових установ);
•	естетичне (передавання естетичної інформації).
Особливе значення для фахової підготовки мають такі форми мовного спілкування як діалог, монолог і полілог. Діалог - це форма ситуаційно зумовленого спілкування двох осіб, комунікативні ролі яких упорядковано змінюються (мовець стає адресатом, а адресат перетворюється на мовця). Висловлювання у діалозі називаються репліками (комунікативними кроками).
Найхарактерніші ознаки діалогу:
•	безпосередність словесного контакту двох учасників спілкування;
•	швидкий обмін репліками без попереднього обмірковування;
•	ситуативна залежність реплік;
•	можливість імпліцитного способу передачі інформації (репліки скорочені, нерозгорнуті);
•	використання паравербальних засобів (жести, міміка, рухи тіла, погляд, відстань тощо), що реалізуються візуально;
•	зорове й слухове сприйняття учасників діалогу;
•	важливість інтонації, тембру, тональності. Інтонація сприяє формуванню діалогічного контексту.
Монолог - форма мовлення адресанта, розрахована на пасивне й опосередковане сприйняття адресатом. Отже, реакція слухача не матеріалізується в знаковій формі мови. Усі форми усного монологічного мовлення можна переділити на дві групи:
•	безпосередньо-контактне, або аудиторне монологічне мовлення (мовець і слухач перебувають у прямому контакті, бачать і чують один одного);
•	посередньо-контактне, або мікрофонне мовлення (радіо, телебачення).
Окреме місце займає внутрішній монолог - мовлення "про себе", міркування, роздуми. Найважливіші ознаки монологу:
•	однобічний характер висловлювання, не розрахований на негайну реакцію слухача;
•	підготовленість і плановість (лекція, доповідь тощо);
•	певна тривалість у часі;
•	індивідуальна композиційна побудова значних за розміром уривків;
•	розгорнутіші й складніші синтаксичні побудови;
•	композиційна завершеність і загальна структурна цілісність висловлювання.
Полілог - форма спілкування між кількома особами. Полілог характеризується такими ознаками:
•	залежність від ситуації, в умовах якої відбувається спілкування;
•	високий рівень непідготовленості;
•	істотне значення правил ведення полілогу;
•	більш-менш однакова участь у спілкуванні всіх учасників.
У межах названих форм і відбувається усне фахове спілкування.
Функції та види бесід.
Серед індивідуальних форм усного професійного спілкування найбільш поширеною є ділова бесіда. Бесіда - це розмова двох чи більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем. Щоб досягти успіху під час бесіди, треба:
•	ретельно готуватися до бесіди;
•	бути уважним і тактовним до співрозмовника;
•	постійно стимулювати у співрозмовника зацікавленість розмовою;
•	вміти слухати співбесідника, враховувати його погляди, думки і докази;
•	стежити за реакцією партнера й відповідно корегувати свої дії;
•	висловлювати свої думки точно, логічно, переконливо;
•	створювати атмосферу довіри, щоб привернути до себе співрозмовника.
Для того, щоб бесіда була ефективною, не можна:
•	перебивати співрозмовника;
•	різко прискорювати темп бесіди;
•	негативно оцінювати особистість співрозмовника;
•	підкреслювати відмінність між особою та співрозмовником;
•	зменшувати дистанцію.
Залежно від змісту ділові бесіди можуть виконувати різні функції:
•	обмін інформацією;
•	формування перспективних заходів;
•	контроль і координацію певних дій;
•	взаємне спілкування під час вирішення актуальних проблем;
•	підтримку ділових контактів на різних рівнях;
•	пошук, висунення нових ідей;
•	стимулювання дій у новому напрямку;
•	розв'язання етичних проблем, що виникли під час спілкування.
Існують різні види бесід. Залежно від мети спілкування та змісту бесіди переділяються на:
•	ритуальні;
•	глибинно-особистісні;
•	ділові.
Залежно від кількості учасників виокремлюють такі бесіди:
•	індивідуальні;
•	групові.
Індивідуальна бесіда - це розмова двох осіб, які прагнуть (обоє або один) до досягнення певної мети. Ділова бесіда - це спілкування між особами з метою встановлення ділових стосунків, вирішення ділових проблем або вироблення правильного підходу до них. Зазвичай предметом обговорення під час ділових бесід є конкретна справа. Ділова бесіда є цілеспрямованим спілкуванням з передбачуваним або попередньо запланованим результатом. Зазвичай бесіда складається з таких етапів:
1.	Визначення місця й часу зустрічі (на нейтральній, своїй, чужій території).
2.	Початок бесіди. Він відіграє особливу роль у створенні сприятливої атмосфери спілкування.
3.	Формування мети зустрічі.
4.	Обмін думками та пропозиціями.
5.	Закінчення бесіди. Під час бесіди слід триматися скромно, але впевнено.
Десять кроків, що дозволять провести бесіду успішно:
1.	Ретельна підготовка. План.
2.	Пам'ятайте, до чого Ви прагнете. Мета.
3.	Намагайтеся створити атмосферу довіри.
4.	Не підозрюйте співбесідника в ненадійності.
5.	З'ясуйте перед бесідою, чи має ваш співбесідник відповідні повноваження.
6.	Не змушуйте співбесідника постійно приймати рішення.
7.	Зосереджуйтесь на реальних потребах.
8.	Слухайте уважно співбесідника й ставте коректні запитання.
9.	Працюйте на перспективу, а не на проміжні результати.
10.	Підсумуйте результати бесіди.
Співбесіда з роботодавцем.
Співбесіда з роботодавцем - це спеціальна бесіда, під час якої роботодавець оцінює претендента на вакантну посаду. Успіх або неуспіх під час співбесіди залежить не тільки від професійних якостей (освіти, досвіду, уміння спілкуватися), а й від того, яке перше враження ви справите на роботодавця. Неабияке значення для досягнення успіху матиме підготовка до співбесіди:
1.	Зберіть якомога більше інформації про установу, в яку вас запрошують на співбесіду.
2.	Приготуйте копії дипломів, свідоцтв, резюме та інших необхідних документів.
3.	Приготуйтеся назвати прізвища і контактні телефони осіб, які можуть дати вам рекомендаційного листа.
4.	Заздалегідь дізнайтеся точну адресу організації. Розрахуйте так свій час, щоб ви прийшли за 15 хвилин до початку співбесіди.
5.	Подбайте про діловий стиль одягу.
6.	Складіть список очікуваних запитань та підготуйте на них відповіді.
9 найбільш підступних запитань:
1.	Розкажіть про себе.
2.	Назвіть свої недоліки (слабкі сторони).
3.	Чому ви звільнилися з попереднього місця роботи?
4.	Назвіть бажаний мінімум і максимум зарплатні.
5.	Які ваші найбільші досягнення?
6.	Як довго плануєте працювати у нашій фірмі?
7.	Що ви знаєте про нашу установу?
8.	Чому ви хочете у нас працювати?
9.	Ваше ставлення до виробничих перенавантажень?
Стратегії поведінки під час ділової бесіди. На етапі обговорення проблеми доцільно дотримуватися деяких правил, які полегшують розуміння співрозмовника і дають змогу обмінюватись інформацією:
-	уважно слухати і чути;
-	намагатися перейти від монологу до діалогу;
-	давати змогу співрозмовникові спокійно висловити свою думку;
-	викладати свою інформацію чітко, коротко й послідовно;
-	добирати способи й засоби аргументування залежно від індивідуальних особливостей співрозмовника рівня його мислення, віку, статі, типу темпераменту тощо;
-	викладати докази в коректній формі.
Аргументуючи свою позицію, доцільно навести цифрові дані, факти, виявити суперечності, розглянути їх, вилучити висновки за частинами. Аргументи треба викладати впорядковано, використовуючи правила та закони логіки, підкріплювати логічні апеляції емоційними. Доцільно вживати порівняння та протиставлення типу так…, проте. Це приверне увагу співрозмовника до висловленої думки. Певний ефект може дати висловлювання видимої підтримки партнера наприклад, Ви переконливо розповіли про ці факти. Приймаючи рішення, доцільно керуватися такими рекомендаціями: - спостерігаючи за співрозмовником, визначити момент для закінчення бесіди.- заздалегідь сформулювати мінімальну мету й обміркувати альтернативні варіанти розвязання проблеми.- намагатися добитися добровільної згоди партнера.- не виявляти невпевненості, розгубленості наприкінці бесіди, навіть якщо її мети не було досягнуто.- закінчуючи бесіду, доцільно використати свій найсильніший аргумент.