Projekt ukrajinśkoji łatynyci.

Alfabet:

A a	B b	C c	Ć ć	Ch ch	Č č	D d	Ď ď	Dz dz	Dź dź
А а	Б б	Ц ц	Ць ць	Х х	Ч ч	Д д	Дь дь	Дз дз	Дзь дзь

Dž dž	E e	F f	G g	H h	I i	J j	K k	L l	Ł ł
Дж дж	Е е	Ф ф	Ґ ґ	Г г	І і	Й й	К к	Ль ль	Л л

M m	N n	Ń ń	O o	P p	R r	Ŕ ŕ	S s	Ś ś	Š š
М м	Н н	Нь нь	О о	П п	Р р	Рь рь	С с	Сь сь	Ш ш

Šč šč	T t	Ť ť	U u	V v	Y y	Z z	Ź ź	Ž ž
Щ щ	Т т	Ть ть	У у	В в	И и	З з	Зь зь	Ж ж


1) Mjakisť peredajeccia za dopomohoju -i (okrim l), ščo jiji ne čytajemo, pered hołosnoju. Na kinci słova abo pered pryhołosnym vykorystovujemo dijakrytyku.
E.g.: kiń, duchmianyj, lubov.

2) Sproščennia pravopysu dijesliv z častkoju -sia: -šsia perehodyť u -ssia, -žsia — u -zsia, -ťsia — u -ccia.
E.g: smijessia, smijeccia, zarizsia.

3) Standartyzacija zajmań z hrećkoji, łatynśkoji, nimećkoji movy.
E.g.: mit, barbar, Europa.

4) Vłasni imena peredajuccia u ortohrafiji movy-donora.
E.g.: Hemingway, Darwin, Nietzsche.

Šče ne vmerła Ukrajiny ni słava, ni vola.
Šče nam, brattia ukrajinci, usmichneccia dola.
Zhynuť naši vorožeńky, jak rosa, na sonci,
Zapanujem i my, brattia, u svojij storonci.

Dušu j tiło my połožym za našu svobodu,
I pokažem, ščo my — brattia kozaćkoho rodu.