у травні 1661 р. майже все Лівобережжя визнало владу Москви. Наприкінці 1662 р., зневірившись у власних можливостях об’єднати під своєю булавою всю Україну, Ю. Хмельницький зрікся гетьманства й постригся у ченці під ім’ям Гедеона.

У цей час остаточно склався поділ території України на Правобережну, яка визнавала польську владу, і Лівобережжя, підвладне Московській державі. В обох частинах козацької держави в 1663 р. було встановлено окремі гетьманати: на Правобережжі у січні 1663 р. козацька рада в Чигирині обрала гетьманом Павла Тетерю (1663 — 1665 рр.), на Лівобережжі після короткого гетьманування Я. Сомка (1662 р.), якого не визнала Москва, 27 червня 1663 р. на чорній раді в околицях м. Ніжина обрали гетьманом Івана Брюховецького (1663—1668 рр.).

Отже козацька держава опинилася у стані глибокої кризи. Незабаром цей розподіл був закріплений.